Про них мало знають. Ще менше – говорять. Але вони є. Справжні. Дивні. І – чорт! – небезпечні. Трошки смішні. Трошки божевільні.Льотчики. Професіонали. Воїни. Вони працюють. Вони воюють. Вони гинуть. Вони – так живуть. Українські вертолітники у війні на сході України та у миротворчій місії у Демократичній Республіці Конго. Їхні життя, їхня служба, їхня робота. Їхні емоції, надії та страхи. Їхня вірність своїм та ненависть до ворога. Їхні злети та падіння – у прямому сенсі. Терикони та вулкани. Степи та джунглі. Очима безпосереднього учасника подій.Драйв польоту та жах війни. Ревіння турбін. Свист гвинтів. Димні хвости некерованих ракет. А ще – гумор – саркастичний, солоний, авіаційний. Це не спогади, не щоденник, не мемуари. Це – флешбеки. Гвинтокрилі флешбеки.