Ця книжка розповідає про незвичайну людину, яка стала генієм,і про генія, що залишився людиною. Про малого Мирона, який виріс і став українським Мойсеєм, пророком і проводирем. Про ковальського сина з підгірського села, який до скону не згасив у своєму серці іскор живого вогню з-під батькового молота.Ця книжка — про вогонь, а не попіл. Про людину, а не про пам’ятник. Про особистість із хистом надзвичайної сили й діапазону, винятковою працелюбністю і широким колом зацікавлень — від грибництва й рибальства до науки й публіцистики, від художньої творчості до філософічних узагальнень та спостережень за природою.Це історія успіху. Історія «вічного революціонера» — творчого духу, який «тіло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю». Історія людини, яка стала собою передусім завдяки власним зусиллям, — і значною мірою не завдяки, а всупереч обставинам. Англійською таких називають self-made man — той, хто зробив себе сам. Він першим серед українських письменників спромігся заробити на хліб власним пером. Й очолив першу українську політичну партію. І першим поєднав вишиванку та європейський костюм. І ще багато в чому був першим. І, щонайважливіше, усвідомив себе українцем — ще тоді, коли України не було. Він її вимріяв, вистраждав — і вона постала. Через рік після його смерті. Щоб невдовзі завмерти — і знову воскреснути.Ця історія має початок, та не має кінця. Розпочавшись у бойківському селі Нагуєвичах 27 серпня року Божого 1856-го, вона мала б завершитися у Львові 28 травня 1916 року. Але не завершується...Чому ми згадуємо цього дивовижного чоловіка, від часу народження якого вже минуло 160 літ?Відповідь проста: бо це Франко.Українець, що став генієм.Геній, що став Українцем.Пролог, не епілог.