Навесні 1953 року Геннадія Петровича, колишнього майора держбезпеки, відрядять у «відпустку» за політичною статтею 58 Кримінального кодексу УРСР. Раптом дорогою до місця призначення, куди його везли в «столипінському» вагоні, він почне співати улюблену пісню бандерівців «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…» Цієї пісні його навчили на Закарпатті, де він працював під глибоким прикриттям.Чи справді він став українським патріотом, чи через загрозу, що на нього чатує на етапі, він затягуватиме щосили гімн Карпатської України?