Свої листи на батьківщину вона підписувала: «Марина — цариця московська». І вона була нею — царицею московською. Щоправда, всього лише дев’ять (!) днів у році 1606-му. І потім вісім років неймовірних злетів і карколомних падінь. Марина Мнішек, польська графиня, вісімнадцятирічна дочка воєводи з українського Самбора з Карпат, волею випадку (чи істо­рії) стала царицею і жоною двох царів тих лихих часів, які на Русі прозвали Смутними, а її — царицею Смути. Про це й розповідається в романі Валентина Чемериса. А ще про кохання Марини до молодого царя Дмитрія, про останню її любов до козацького отамана Івана Заруцького, про криваву трагедію, що її спіткала, і про подальшу долю московської цариці, чиє життя так рано урвалося — у 26 років — у башті Коломенського кремля і яка вже після своєї смерті буде оголошена відьмою і чаклункою… She signed her letters to her "Marina, the Tsarina of Moscow." And she was - the Tsarina of Moscow. However, for only nine (!) days in the year 1606. And then eight years of incredible ups and downs. Maryna Mnieszczek, a Polish countess, the eighteen-year-old daughter of a voivode from Sambir in the Carpathian Mountains, became queen and wife of two kings of those troubled times, which were nicknamed the Troublesome Times in Russia, and she became the queen of the Troubles. This is what Valentyn Chemeris's novel tells us about. It also tells about Maryna's love for the young Tsar Dmitry, her last love for the Cossack ataman Ivan Zarutsky, the bloody tragedy that befell her, and the fate of the Moscow tsarina, whose life was cut short so early - at the age of 26 - in the tower of the Kolomna Kremlin and who would be declared a witch and a sorceress after her death...