Три повісті Ірини Вільде – "Метелики на шпильках", "Б'є восьма" і "Повнолітні діти" – стали у свій час етапним явищем у розвитку модерного стилю в українській літературі. Це був свіжий струмінь психологізму, легкої грайливости слова, химерности образу, а заразом маніфест нової жіночности. Цикл є своєрідним "епосом Юности", художнім міфом про Чернівці, віконцем у ментальний світ західноукраїнської молоді міжвоєнної доби. У первісному варіянті ці твори не перевидавалися.