Минуле вже не те що колись — нові часи вимагають нових способів пам’ятати. Монструозні, статичні музеї уже не приваблюють глядача і не викликають у нього не те що катарсису, а й просто сильних емоцій. Яна Барінова звертається до інструментарію нового медіамистецтва і на прикладі пам’яті про трагедію Голокосту пропонує новаторські способи організації простору пам’яті в сучасному місті. Це міждисциплінарне дослідження на стику урбаністики, мистецтвознавства та філософії історії.Про авторку:Яна Барінова — публіцистка та громадська діячка, директорка Департаменту культури КМДА з 2021 по 2022 роки. Закінчила Паризьку бізнес-школу, захистила докторську дисертацію в університеті Сорбонни у 2019 році і здобула ступінь MBA у сфері культурного менеджменту. Має статус єврейського дипломата, авторка понад 100 публікацій на тему культури, гуманітарної політики, прав людини та меморіалізації Голокосту.