«Психологія натовпу» відомого французького психолога, соціолога, антрополога та історика Ґюстава Лебона (1841–1931) була опублікована ще 1895 року, але досі актуальна. Вона стала розділом соціальної психології, яка досліджує закономірності поведінки та діяльності людей у соціальних групах. Саме Лебон уперше сформулював закони поведінки організованого натовпу. Мова йде про раптові соціальні зміни, спричинені діями великих груп людей. Автор намагався показати те спільне, що є між станом речей і закономірностями у психології мас. Релігія як спосіб впливу на народні маси, вплив пропаганди на настрої юрби, способи навіювання масам будь-яких, навіть згубних і руйнівних, ідей — це лише деякі з геніальних і водночас цинічних прозрінь Ґюстава Лебона. Він передбачив важливу роль натовпу в «наш час», а також охарактеризував методи впливу на нього.