«Смуток Бельгії» – це роман-дослідження того, як під час Другої світової війни у маленькому провінційному містечку у Західній Фландрії став можливим колабораціонізм, як непомітно й органічно він став частиною життя пересічних громадян, як війна увійшла у буденне існування мешканців Валле і який слід залишила у їхньому світовідчутті, наскільки вони були об’єктом, а наскільки – суб’єктом агресії. Водночас «Смуток Бельгії» – це роман-становлення митця. Луї Сейнаве, якому на початку роману виповнюється 11 років, наприкінці подає свій перший манускрипт до редакції літературного часопису. Тканина роману – це його мовні вправляння і пошуки творчого методу, балансування між фантазіями й описами подій, свідком яких він був. Переклад з нідерландської Наталії Карпенко.