Нова есеїстична книжка Василя Махна побудована за принципом енциклопедичного словника, в якому збережено поабеткове розміщення тексту. У передмові автор, звертаючись до читача, зазначає: «Протягом багатьох років письменник не тільки пише, а й читає. Навіть, не так — спочатку він читає, а згодом починає писати. Читання і писання співіснують як тотожні процеси, між якими виникають взаємозв’язок і суперечності. З часом, коли ти здатен відрізнити небесне письмо від приземленого, уловити музику поетичного синтаксису, збагнути простоту і складність вічних питань, саме тоді твоє читання — за умови, якщо ти письменник, — уже виходить на постійне протистояння “твого” і “чужого”».Закладений Борхесом принцип діалогу культур у книзі Махна розгортається з арифметичною прогресією, бо тут ви зустрінетеся з Маланюком і Свідзінським, Аґноном і Борхесом, Модільяні та Никифором, Стравінським і Пяртом, слоном Абуль Аббасом і білими чаплями, Віднем і Пітсбурґом. У будь-яких енциклопедіях час спресовано, — тут також.