Поезії Сергія Смальчука є продовженням літературної традиції українських поетів 60-х років. Тут представлені любовна лірика, містичний епос, інтимні, майже підсвідомі, сповіді поета. Тут присутнє місто, за життям мешканців якого спостерігає автор, є сільські замальовки, зіткнення буденних та міфічних образів, є місце діалогам, монологам, притчам. Рядки то складаються у марш або в пісню, то навпаки розтягуються у довге полотно прози, не втрачаючи при цьому рими та ритму. Ця збірка поезій — відкритий нерв, що оголився у своїй самотності, у пошуку сенсів та відповідей на запитання, які від початку віків позбавляли людей сну. Та попри хронічну осінь, поміж рядків — незмінне бажання дихати та жити на розрив аорти. Поезія, яка викличе суперечки і точно не залишить байдужим.