Роман-фіналіст «Коронації слова» На основі реальних подій Макар із дружиною Вірою звикли працювати не покладаючи рук. Цього ж учили доньок. Тому і жили в достатку, бо заробили на нього потом і кров’ю. А потім — колективізація. Усе стало колгоспним. Незгодних куркулів, що не хотіли віддавати своє, — на каторгу. Так сталося і з Макаром. А дружину Віру з дітьми та іншими земляками вивезли на Урал і кинули посеред лісу — з десятком сокир і кількома пачками сірників. Наглядачі згодом повернуться по тих, хто вижив. Повезуть чоловіків на лісоповал. Знову заберуть усе. Це драматична й правдива історія родини автора. Його рідня пережила розкуркулення та голод, висилку й каторгу, війну та повоєнну руїну. Як і сотні інших замордованих, скалічених «благами» радянської влади. У них відібрали все: дім, родину, спокій, право розпоряджатися власною долею. Але там, де позбавляють усього, лишається одне бажання - вижити. Попри все. І жити. Всупереч. Roman-finalist «Koronatsiyi slova» Na osnovi realʹnykh podiy Makar iz druzhynoyu Viroyu zvykly pratsyuvaty ne pokladayuchy ruk. Tsʹoho zh uchyly donʹok. Tomu i zhyly v dostatku, bo zarobyly na nʹoho potom i krovʺyu. A potim — kolektyvizatsiya. Use stalo kolhospnym. Nez·hodnykh kurkuliv, shcho ne khotily viddavaty svoye, — na katorhu. Tak stalosya i z Makarom. A druzhynu Viru z ditʹmy ta inshymy zemlyakamy vyvezly na Ural i kynuly posered lisu — z desyatkom sokyr i kilʹkoma pachkamy sirnykiv. Nahlyadachi z·hodom povernutʹsya po tykh, khto vyzhyv. Povezutʹ cholovikiv na lisopoval. Znovu zaberutʹ use. Tse dramatychna y pravdyva istoriya rodyny avtora. Yoho ridnya perezhyla rozkurkulennya ta holod, vysylku y katorhu, viynu ta povoyennu ruyinu. Yak i sotni inshykh zamordovanykh, skalichenykh «blahamy» radyansʹkoyi vlady. U nykh vidibraly dim, rodynu, spokiy, pravo rozporyadzhatysya vlasnoyu doleyu. Ale tam, de pozbavlyayutʹ usʹoho, lyshayetʹsya odne bazhannya - vyzhyty. Popry vse. I zhyty. Vsuperech.